Пропонуємо у рубриці “ЗМІ про нас” прочитати інтерв’ю, підготовлене українським порталом dnipro.life. Першоджерело статті за посиланням.
***
У 2021 році у сфері продажів породистих тварин в Україні дещо суттєво змінилося: з’явилася перша онлайн-платформа Lapa.Shop, яка поєднує легальних заводчиків країни. Це відповідь «чорному» ринку. Ми поговорили із співзасновницею проекту та фелінологінею сервісу Lapa.Shop Катериною Югош. Вона також є редактором котячого сайту «Муркотики» та адміністратором одного з найпопулярніших пабліків «Фейсбуку», присвячених британській та шотландській породі котів.
— Катерино, ти спочатку збудувала успішну журналістську кар’єру, але кілька років тому вирішила змінити профіль. Коли ти вирішила піти з «великої» журналістики і зрозуміла, що займатимешся тваринами?
— Я не вважаю, що пішла з журналістики. Я пішла з суспільно-політичної журналістики. Однак, по суті, продовжую займатися тим же: адмініструю великий котячий портал — редагую статті фелінологів та ветеринарів, сама пишу статті та новини. Просто тепер я займаюся вузькою тематикою, яка для мене є ще й емоційним розвантаженням, на відміну від політичної журналістики. Зміна профілю відбулася у 2016 році. На той час у мене з’явилася кішка, яку я завела тому, що психіка була перевантажена різними подіями: хотіла, щоб кішка допомогла мені впоратися з цим.
— І як, надії, покладені на кішку, справдилися?
— На всі 100%. Зокрема, зникли панічні атаки, а ще трохи пізніше я відчула себе здоровішою фізично. Процес зайняв приблизно півроку, остаточно десь рік. Так що енімалтерапія працює!
— Напевно, через це ти і вирішила допомагати людям знаходити собі вихованців?
— Саме так. Одночасно з переходом у зоожурналістику я розвивалася як фелінолог, завела ще одного кота і собаку, знайшла багато знайомств серед професіоналів цієї галузі, слухала їхню думку з приводу того, що відбувається у сфері продажів породистих тварин, побачила підтвердження на власні очі. Водночас дуже хотілося зробити, крім інформаційного порталу, ще й щось більш прикладне, так би мовити. Усі мої прагнення зійшлися в одній точці — сервіс із продажу породистих тварин.
— У чому ідея вашого стартапу?
— Онлайн-платформа Lapa.Shop розміщує кошенят та цуценят від легальних заводчиків України. І не просто легальних, а по-справжньому відповідальних, які дотримуються всіх норм розведення породистих тварин. Адже серед легальних заводчиків теж є різні…
— Що таке легальний заводчик?
— Це заводчик, який має офіційну реєстрацію у клубі. Причому за нашими вимогами він обов’язково повинен мати реєстрацію розплідника. Також важливо, щоб ця людина мала профільну кінологічну або фелінологічну освіту: без неї як може йтися про правильне схрещування та отримання здорового потомства? Це мінімальний поріг для входу у професію та на нашу платформу. Але є й інші, наші внутрішні, вимоги, наш відбір набагато жорсткіший, ніж просто перевірка реєстрації.
— Припустимо, я купила породисту кішку і хочу отримувати кошенят. Я просто так не можу цього робити? Адже півкраїни так робить…
— Так, робить… Це і називається “чорним” ринком. Диплом фелінолога та наявність зареєстрованого розплідника ще не дають права отримувати потомство від конкретного кота чи кішки. Важливо, щоб цей кіт мав документ про походження (метрику чи родовід, а не ветпаспорт) та пройшов виставку, отримав достатні оцінки експертів. Адже багато породистих котів і собак на роль виробників не годяться. Вони повинні мати хороші породні дані і бути здоровими. А ті «півкраїни», які розводять кошенят і цуценят «для себе», насправді майже завжди мають кішку або собаку, яка не підходить для розведення, навіть якщо вона породиста. Просто вони спочатку купили дешевше, а потім вирішили отримувати потомство, тобто вести нечесний бізнес.
— Якщо я купую, наприклад, висловухого кота, зрозуміло ж, що порода — британська висловуха. Це видно і без документа.
— По-перше, немає такої породи. Висловухі коти — це шотландці. По-друге, висловухість, будучи природною мутацією, може спонтанно виникати й у природі. Саме так з’явилася родоначальниця породи — на вулиці. Також висловухий кіт може бути метисом шотландця та звичайного кота. Вуха — ще не доказ породи. І такі секретики є у всіх породах. Отже, зовнішність — це взагалі ні про що. До породи кішку можна віднести на підставі документа про походження, де записано щонайменше 4 найближчих покоління предків (вони повинні належати до тієї ж породи). Тому ті, хто продається без метрики чи родоводу, — формально породи не мають. Попит на них високий, тому що вони дешевші, а люди обманюватися раді. 80% ринку продажу тварин в Україні — це чорний ринок. Тобто 80% оголошень в інтернеті про продаж кошенят і цуценят — це оголошення або від шахраїв, або від людей, які не мають права займатися розведенням породистих тварин. Було б ще нормально, якщо б вони чесно писали, що продають кота чи собаку без породи, але ж вони продають їх як породистих. А це вже шахрайство.
— Я бачила карикатуру про те, що на пташиному ринку під виглядом мейн-куна можна купити безпородного кота, якого продавці самі щойно знайшли. Таке також буває?
— Так. Пташиний ринок — це взагалі жах… Я вже мовчу про те, що там немає чистокровних тварин. Але там ще й панує повна антисанітарія. Купуючи тварину на пташиному ринку, ви спочатку будете змушені її лікувати. І іноді це в результаті коштує стільки ж, скільки коштувала б покупка в розпліднику. Але бувають інші види шахрайства. Можуть взяти передоплату і не надіслати вихованця, якщо йдеться про дистанційну покупку. Можуть надіслати не того, що на фото. А от нещодавно був випадок, коли продали кота нібито породи донський сфінкс, а він почав обростати шерстю. У результаті люди пішли до ветеринара, який їх «утішив»: «У вас звичайний безпородний кіт, але йому зробили депіляцію».
— Жахливо… Але давай повернемося до питання про стартап і про те, чому він потрібний нашій країні. Він для тих людей, які не хочуть помилитися з вибором вихованця, зробити все по науці і вибрати хорошого заводчика? Легальні заводчики розміщують у вас своїх кошенят та цуценят, а ви знаходите їм покупців?
— Абсолютно вірно. Але ми не просто знаходимо покупців, а намагаємося знаходити хороших мам та тат, відсіваючи неадекватів. Таких, на жаль, чимало. Також ми консультуємо людей про породу, особливості утримання тварин, допомагаємо правильно підібрати заводчика і конкретного вихованця для сім’ї. Покупця потім схвалює заводчик, йому не байдуже, кому продавати. Ми мали випадки, коли заводчики, поговоривши з претендентами на роль батьків, відмовляли їм. Ми ж не цемент продаємо, це живі істоти. Іноді ми самі говоримо заводчику, що цей покупець нас бентежить і йому краще не продавати.
Також дуже важливим є вибір породи. Найчастіше, коли людина вибирає самостійно, вона помиляється з цим і потім або шкодує про покупку, або не так щаслива, як могла б бути. Так, до вихованця у будь-якому випадку прив’язуєшся. Але коли порода підходить для тебе ідеально, це зовсім інше. Найчастіше породу вибирають не ту і потім страждають. Наприклад, люди потрапляють під зовнішню чарівність порід хаски та бігль, якщо говорити про собак, але вони підходять далеко не всім. Вони для активних людей, готових приділяти багато часу прогулянкам, походам тощо. Якщо говорити про кішок, то люди часто помиляються з бенгальською породою: це кішки з деякими звичками, які подобаються не всім. Мені, наприклад, бенгали дуже подобаються зовні, але з психотипу це не моя порода. Тому коли нам дзвонять з приводу бенгалів, ми відразу ж намагаємося з’ясувати, що в цій породі подобається людині і чи знає вона про її особливості. Якийсь відсоток покупців на цьому етапі приймає рішення на користь іншої породи. А хтось у захваті від розповідей про звички бенгалів: тоді стає зрозуміло, що можна розмовляти з ним про вибір конкретного кошеня.
— Щодо породи мейн-кун, яка за підсумками 2021 року посіла перше місце за популярністю в Україні. Кому вона підходить чи не підходить?
— Не підходить тим, хто, по-перше, не готовий до габаритів мейн-куна. Вони потребують більшого лотка, більшої дряпки, в ґрунтовному місці для відпочинку. Їдять вони також більше. Багато хто банально до цього виявляється неготовим. По-друге, якщо людина хоче когось дуже активного по типу бенгала, щоб стояв на вухах, то мейн-кун може здатися йому занадто спокійним і навіть нудним.
— Добре, що люди мають можливість всебічно підготуватися до купівлі. Повертаючись до теми стартапу, за рахунок чого у вас є дохід?
— Відповідно до бізнес-моделі, прибуток виходить за рахунок того, що заводчики нам платять винагороду за продаж кошенят та цуценят. Більше нашими тваринами цікавляться жителі інших країн, для яких наші тварини — це чудова якість за низькою ціною. У них такі ж коштують у 2-3 рази дорожче.
— Справді, ціни кусаються. Для нашої людини 500-1000 доларів за кота чи собаку — це забагато.
— На нашому сайті є й нижчі ціни. Але взагалі так, породиста тварина в середньому коштує 500-1000 доларів. Ви ж собі члена сім’ї на найближчі 15-20 років купуєте, а не сковорідку. До того ж не виходить заводчикам виростити породисту тварину за копійки. Але є кілька лайфхаків, як купувати у хороших заводчиків дешевше.
— Просити їх продати тварину без документів?
— Постійно дзвонять люди з такою пропозицією. Ви зрозумієте, документ про походження, тобто оформлення самого папірця, коштує кілька сотень гривень. Різниця в ціні у файних і поганих заводчиків досягається зовсім не за рахунок документа. Вона досягається за рахунок економії на харчуванні мами та потомства, щеплень, ветеринарних процедур та інших життєво важливих моментів. Породиста тварина в будь-якому разі повинна мати документ: до цього ми привчаємо наших людей і сподіваємося, що незабаром вони почують нас. А лайфхак полягає в іншому. Купуйте кошеня чи цуценя влітку: це не сезон, ціни знижуються, можна сторгуватися. Або беріть тварина 5-6 місяців і старше. Кошеня або щеня вас полюбить у будь-якому випадку. Але коштує старша тварина часто дешевше.
— Так, дійсно, хотілося б, щоб в Україні з’явилася культура купівлі та утримання породистих тварин і люди робили все з розумом. Сподіваюся, у притулках та на вулицях за рахунок цього стане менше вигнаних із будинку тварин. Добре, що ваш сервіс з’явився. Це гарна справа. Бажаю, щоби все вийшло. Дякую вам за розмову!
— І вам дякую за інтерес до цієї теми!
